1 липня 2013 у списку резонансних ініціатив українського уряду з’явився Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії”, який в Інтернеті охрестили як “Податок на вагітність”. Від 1 липня з допомоги, яка нараховується у зв’язку з вагітністю та пологами, роботодавець повинен сплачувати 33,2% єдиного внеску за період перебування працівниці у декретній відпустці. Водночас самі працівниці сплачуватимуть 2% зі суми допомоги, яку вони отримують у зв’язку з вагітністю та пологами.
Тобто, відтепер за жінок, які йдуть в декретну відпустку, роботодавці платитимуть в державну скарбницю податок в розмірі 33% від зарплати співробітниці.
Довідка. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Певним категоріям допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів).
Роботодавець повинен платити за ті лікарняні, які отримує жінка під час вагітності за 126 днів. Тепер цей період входить у стаж. Раніше ці кошти не входили в стаж, тому що з лікарняного не сплачувались внески. Тепер роботодавець повинен заплатити єдиний соціальний внесок, тобто нарахування на лікарняні в Пенсійний фонд. Ці нововведення вступили в дію 1 липня нинішнього року, проте сам закон був прийнятий ще 14 травня. Раніше ситуація виглядала наступним чином: жінок оформляли на роботу, вони трохи попрацювали і йшли в декрет, і отримували свої лікарняні з фонду соцстрахування. Але враховуючи останні зміни на цьому все не закінчується. Тому, якщо колись роботодавці ішли назустріч таким жінкам, то тепер вони повернуться до них спиною.
Наприклад, Оксана Володимирівна отримує 3000 гривень заробітної плати, за 10 місяців роботи – це 30 тисяч гривень. Перед тим, як вона піде у декрет, її директору потрібно сплатити податок в розмірі більше 10 тисяч гривень.
.
Гроші, які назбирає держава, мають піти на підвищення пенсій, звичайно, в майбутньому цим же жінкам-працівницям. Як наслідок, жінкам дітородного віку в Україні стане ще важче влаштуватися на роботу. Із введенням так званого «податку на вагітність» роботодавці не захочуть брати на роботу жінок, які мають плани стати матерями.
.
Ці зміни суттєво не вплинуть на великі компанії, натомість малий бізнес, який в Україні і так на межі виживання, постраждає, якщо виконуватиме все згідно із законом. Посилиться навантаження на роботодавця. Тому він робитиме все, щоб вагітна жінка звільнилася, створюватиме їй нестерпні умови праці, щоб не платити лікарняні.
.
Одні експерти вважають, що такі зміни є черговою статтею наповнення державного бюджету, оскільки зараз є величезні проблеми із дохідною частиною, тому уряд шукає будь-які додаткові джерела для наповнення, інші – впровадження такого податку пов’язано з дефіцитом соцфондів, а сам дефіцит є через тіньові доходи.
Експерти підрахували підрахував, що завдяки таким нововведення бюджет держави щомісячно зможе отримувати 100 мільйонів гривень. Але такий податок видається завеликим для приватних малих і середніх підприємств. Тому підприємці будуть шукати шляхи, як його оминути.
.
Висновки
.
- Можна припустити, що тепер при оформленні на роботу від жінок можуть вимагати довідки, які засвідчують, що вони не вагітні, «бо нікому не потрібні зайві витрати».
- У підсумку багато компаній навпаки — будуть знижувати зарплату жінкам перед відправленням їх в декрет, щоб сума допомоги була менша.
- Власники дрібного і середнього бізнесу просто не зможуть офіційно виплатити 33% внеску, що призведе до масових виходів «у тінь», заниження зарплат, або масових звільнень.
- З 1 липня декретна відпустка зараховуватиметься до страхового стажу. Прихильники «податку на вагітність» констатують, що у вагітних тепер будуть додаткові 4 місяці трудового стажу і це матиме велике значення при виході жінок на пенсію.
.
В нинішній ситуації зміни до закону призведуть до того, що невеличкі підприємства, що знаходяться на межі виживання – а таких завдяки податковому тиску і поборам усе більше – в тіньовий спосіб вирішуватимуть проблему зайвих витрат: звільнятимуть породіллю чи зменшуватимуть їй зарплату в останній перед декретом місяць, щоб платити згаданий внесок у меншому розмірі. У підсумку, від цієї законодавчої новинки, як звичайно, виграє тільки уряд — шляхом скорочення сум соціальних допомог на вагітних жінок.
