Що робити, якщо квартиру «затопили» ?

Затоплення квартири або, як ще часто його називають, «квартирний потоп» – зараз досить поширене явище. Причини його різні: це і поганий стан труб, і перебої з водою, і проста халатність мешканців. Можна виділити два основні способи вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, – добровільний та судовий.

Якщо Вашу квартиру затопили, насамперед, потрібно зафіксувати наслідки затоплення. Для цього можна використати фотоапарат або відеокамеру, також можна залучити свідків. Такі дії є неофіційною фіксацією факту затоплення і потрібні, насамперед, як додатковий доказ для суду (при судовому вирішенні спору) та для переконання безпосередньо винуватця затоплення («сусіда зверху»), якщо спір може бути вирішений мирним, добровільним способом. Для офіційної фіксації факту затоплення необхідно звернутися до відповідної житлово-експлуатаційної організація (це може бути ЛКП, КЕЧ тощо), яка обслуговує Ваш будинок, в якому знаходиться Ваша квартира для складання відповідного акта про затоплення. ЖЕО зобов’язана відправити до Вас працівника (або кілька), щоб скласти акт затоплення. Акт складається комісією з представників постачальника водопостачання (з яким укладений договір на надання водопостачання), житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує Ваш будинок, власника квартири, будинкового комітету, підписується жителями квартир і затверджується начальником ЖЕО. В акті описуються всі наслідки затоплення (“що залите, якi речi ушкоджено, які обсяги робіт необхідно виконати тощо”) та причини затоплення. Складений акт стане основним документом, підтверджуючим фактом у разі Вашого звернення до суду, якщо даний спір не можна вирішити мировою угодою.

Необхідно також з’ясувати причину та з вини кого сталося затоплення. Це може бути аварія внаслідок несумлінного виконання постачальником водопостачання своїх обов’язків. У такому разі заяви про подібне повинні розглядатися в день їх отримання. Відповідно до нормативно-правових актів, яке регулює житлово-комунальні послуги, несправності водопостачання, включаючи течу з бачка, повинні усуватися негайно, як невідкладні. Як правило, ЖЕО не поспішає ліквідовувати несправності в системі водопостачання, але відповідно до типового договору про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, представники ЖЕО повинні з’явитися для складання і підписання акту-претензії споживача за його викликом не пізніше двох днів.[1] Якщо ж цього не трапиться, акт-претензія вважатиметься дійсним, якщо його підпишуть не менше двох споживачів.[2]  Це не зовсім те ж саме, що акт про затоплення, але краще мати хоч якийсь документ, який підтверджує затоплення.

Якщо ж потрібно заздалегідь визначити вартість збитку, житлово-експлуатаційна організація може скласти так званий дефектний акт. Розцінки при цьому застосовуватимуться згідно Правил визначення вартості будівництва.[3]  Як правило, вартість шкоди при оцінці працівником ЖЕО може бути дещо заниженою, адже ним не провадиться експертної оцінки при підрахунках. В разі, коли ані Вас, ані навіть винуватців затоплення сума встановлена ЖЕО не переконує і Ви налаштовані вирішувати питання стягнення збитків в судовому порядку, варто здійснити експертну оцінку заподіяної залиттям квартири шкоди. Експерт проводить будівельно-технічну і товарознавчу (якщо постраждав не тільки ремонт) експертизу згідно Інструкції про призначення і проведення судових експертиз.[4] Тому доцільніше скористатися допомогою експерта, сума збитків, завданих залиттям, оцінена експертом, буде більш точною та значно вагомішою, однак, на відміну від оцінки працівником ЖЕО, проведення експертизи є платним і її оплата покладається на замовника (тобто на особу постраждалу від затоплення). Експертиза проводиться під час судового розгляду, але поки до цього дійде – збиток стане менш значним. Тому краще відразу одержати висновок фахівця, оскільки це може стати найвагомішим доказом. Його послуги, у разі вирішення справи на Вашу користь, сплатить відповідач.

Після дотримання всіх формальностей необхідно звернутися до суду для подачі позовної заяви. Оскільки затоплення може трапитися тільки або внаслідок недогляду постачальника послуг, або з вини сусіда, то перший зробить все, щоб довести, що винуватий другий. Тому, потерпілому, у зазначеному випадку, треба подавати позов проти двох відповідачів – сусіда і ЖЕО. Проте, якщо в акті про затоплення буде встановлена вина «сусіда зверху», то позов потрібно подавати проти сусіда, а ЖЕО залучати як третю особу. До позовної заяви, крім її копії та двох копій свідоцтва про право власності на житло (державного акта про право постійного користування, ордера тощо), слід додати в двох примірниках акт про затоплення складений представниками ЖЕО, висновки будівельно-технічної чи товарознавчої експертизи (якщо така проводилась), квитанцію про оплату експертизи, квитанцію про сплату державного мита. У разі вирішення спору на Вашу користь, витрати на проведення експертизи та сплату державного мита нестиме відповідач. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.[5]  Також необхідно пам’ятати, що у будь-якому випадку Ви маєте право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення Ваших прав (ст. 23 ЦКУ). Згідно з Цивільним кодексом України моральний збиток полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа зазнала, зокрема, у зв’язку зі знищенням або пошкодженням його майна. Відповідно до статті 137 Цивільно-процесуального кодексу в позовній заяві повинно бути прописано, в чому полягає моральний збиток, які неправомірні дії або бездіяльність до нього призвели, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір збитку, і якими доказами це підтверджується.[6]

Проте,якщо є можливості переконати винного у залитті відшкодувати шкоду добровільно, уникнувши судового розгляду, то  цією можливістю треба обов’язково скористатись з ряду причин.

  • По-перше ініціювання судового розгляду та доказування в суді не буде для Вас безкоштовним (вартість усього процесу досить суттєва).
  • По-друге розгляд справ триває від кількох місяців до кількох років.
  • По-третє якщо ви не хочете псувати стосунки з винуватцем краще домовитися по-доброму, адже Вам з ним жити в одному будинку.

Таким чином, мирні способи вирішення конфлікту дозволять Вам заощадити купу часу, грошей та нервів. Проте деякі дії треба виконати у будь-якому випадку (зафіксувати факт і сліди затоплення: спершу за допомогою фото- або відеокамери, потім слід скласти акт з участю ЖЕО), оскільки потім винуватець затоплення може відмовитися від своїх зобов’язань.

Враховуючи вище вказані незручності судового вирішення спору, можна спробувати переконати винного у залитті тим, що сума збитків, які Ви матимете намір стягнути з нього в судовому порядку, збільшиться не лише на суму понесених судових витрат, а й також на суму компенсації завданої залиттям моральної шкоди.

Трапляється також, що сусідів зверху немає в силу того, що Ваша квартира розміщена на верхньому поверсі багатоповерхівки; в такому разі варіант один – відповідачем буде ЖЕО, яка обслуговує будинок.

Якщо ж Ви – винуватець затоплення, то вам краще брати активну участь в усіх діях, що стосуються виявлення збитку і визначення його вартості. Акт про затоплення ви також повинні підписувати, якщо вас призначають винуватцем. При цьому, звичайно, треба стежити, щоб на вас не переклало вину ЖЕО, і робити зауваження в акті, а при визначенні розміру збитку потрібно стежити, щоб враховувалась зношеність постраждалого майна і точно виявлялися причини його поганого стану.



[1]  Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” із змінами і доповненнями, внесеними  постановами Кабінету Міністрів України  від 31 жовтня 2007 року N 1268, від 3 вересня 2009 року N 933 // Офіційний вісник України, 2005, N  30 (12.08.2005), ст. 1811

[2]  Закон України від 24.06.2004, № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» із змінами і доповненнями, внесеними  Законом України  від 15 січня 2009 року N 882-VI  // Відомості Верховної Ради України, 2004, N  47 (19.11.2004), ст.  514

[3] Лист Міністерства будівництва; архітектури та житлово-комунального господарства від 27.12.2005, № 10/2-6 “Щодо визначення вартості будівництва”  //  Вісник законодавства України, 2006, 03, №  10

[4] Наказ Міністерства юстицій України від 08.10.1998, № 53/5 “Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень”  із змінами і доповненнями, внесеними  наказами Міністерства юстиції України  від 15 липня 2008 року N 1198/5,  від 1 червня 2009 року N 965/5 // Офіційний вісник України, 1998, N  46 (03.12.98), ст. 1715

[5] Цивільний кодекс України від 16 січня 2003, № 435-IV,  з наступними змінами та доповненнями  // Відомості Верховної Ради України, 2003, N  40 (03.10.2003), ст.  356.

[6] Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004, № 1618-IV, з наступними змінами та доповненнями  // Відомості Верховної Ради України, 2004, N  42 (15.10.2004), ст.  492