Якщо зупинила міліція?

Останнім часом багато львів’ян та гостей міста, в тому числі й іноземні туристи, скаржиться на конфлікти з співробітниками патрульно-постової служби міліції. Це в основному безпідставне вимагання документів, огляд речей особи і, як наслідок, часто такі «зустрічі» закінчуються у райвідділі. Єдиним правильним варіантом поведінки у подібних випадках є діяти відповідно до закону і правовими шляхами захищати свої права.

У своїй поведінці потрібно керуватися Конституцією України, ЗУ «Про міліцію»,  Статутом патрульно-постової служби (далі Статут ППС) та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУАП), оскільки саме ці нормативно-правові акти найчіткіше регламентують права та обов’язки співробітників міліції.

Для початку слід зазначити, що в Україні діє презумпція невинуватості. Якщо вас у чомусь підозрюють, правоохоронці спочатку мають довести вашу вину і тільки потім у чомусь звинувачувати. Також, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже всі дії працівників МВС мають ґрунтуватись на вимогах закону. Працівник міліції, вимагаючи для перевірки документи, що засвідчують особу, чи затримуючи особу, повинен мати на те законні підстави.

Улюблені приводи затримання на вулиці або в транспорті ні в чому невинної людини є перевірка документів. Згідно із п. 2 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, працівникам міліції надано право перевіряти у громадян документи, що засвідчують їхню особу, якщо є достатні підстави підозрювати їх в здійсненні правопорушення.

Згідно ст. 136 Статуту ППС, співробітники мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних в скоєнні злочинів (правопорушень), за наявності однієї з наступних підстав:

1. Коли цю особу застали під час скоєння злочину або безпосередньо після його здійснення;

2. Коли очевидці, у т. ч. і потерпілі, прямо вкажуть на цю особу, що саме вона скоїла злочин;

3. Коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину. За наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину, її може бути доставлено в міліцію лише в тому випадку, якщо здійснена спроба втечі або коли не встановлена її особа;

4. Передбачається, що особа знаходиться в розшуку.

При звертанні до вас працівник міліції зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на вимогу службове посвідчення. Ви маєте право вимагати представника правопорядку пред’явити посвідчення і по можливості слід зафіксуйте дані особи, яка вас зупинила. Ця інформація буде необхідною, щоб у разі необхідності захистити свої права.

Слід також зазначити, що документом, який засвідчує особу, є будь-який документ, виданий уповноваженим на те державним органом. Це не тільки український паспорт, але і закордонний паспорт, водійські права, свідоцтво про народження, пенсійні посвідчення, а може бути і студентський квиток, пропуск, посвідчення громадської організації і т. п., але слід мати на увазі, що офіційними документами, що засвідчують особу, вони не є. Якщо Ваші документи в порядку, але співробітник міліції має намір їх вилучити, а натомість видати довідку або не видати нічого – це неправомірні дії з його сторони. Згідно п. 23 Положення про паспорт громадянина України, «забороняється вилучення у громадянина паспорта, окрім випадків, передбачених законодавством України» (заклик на термінову службу в армію, рішення або вирок суду і т. д.) Згідно ст. 201 КУАП, «незаконне вилучення посадовцем паспорта загрожує накладенням адміністративного штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні». Отже Ви можете сміливо скаржитися на дії співробітника міліції.

Якщо через відсутність документів встановити вашу особу на місці неможливо або ж вас підозрюють у правопорушенні відповідно до статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУАП), правоохоронці можуть затримати вас. Строк адміністративного затримання різний, залежно від обставин та особи затриманого. Зазвичай не більше ніж 3 години (24 години з повідомленням прокурора).

Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз’яснюється право оскаржувати їх у суді; надаються усно роз’яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді – роз’яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Дуже часто трапляється, що при перевірці документів правоохоронці вимагають провести огляд речей особи. Згідно ст. 264 КУАП,  особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

При особистому огляді чи огляді речей мають бути виконані наступні вимоги:

  1. Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

  2. Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

  3. Вилучення речей і документів можливе, якщо вони є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення.

  4. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Якщо у протоколі, складеному правоохоронцями, дані не відповідають дійсності потрібно зробити напис про те, що ви незгодні з даними, викладеними у протоколі і, по можливості, зазначте, із чим конкретно незгодні.

І на останок слід зазначити декілька тез для узагальнення цього питання:

  • -   відповідно до чинного законодавства і нормативних документів МВС України, громадяни зобов’язані виконувати тільки законні вимоги співробітників міліції і лише при несенні ними служби, тобто у момент виконання ними своїх посадових обов’язків (особа повинна знаходяться при виконанні);
  • -   співробітник ППС, який знаходиться при виконанні своїх обов’язків, зобов’язаний бути у форменому одязі, може мати закріплений на одязі номерний знак (жетон), на якому вказаний персональний номер, підрозділ в якому він служить;
  • -   на першу вимогу посадовців і громадян назвати своє прізвище, місце роботи і пред’явити своє службове посвідчення для ознайомлення, не випускаючи його з рук, при цьому тримати посвідчення співробітник ППС повинен так, щоб його зручно було прочитати і у разі потреби переписати дані співробітника;
  • -   якщо співробітник міліції відмовився пред’явити Вам свої документи, Ви маєте повне право припинити з ним спілкування і йти у своїх справах, оскільки всі подальші дії співробітника міліції будуть неправомірними;
  • -   працівники міліції зобов’язані негайно, але не пізніше ніж через дві години після затримання або арешту (взяття під варту), повідомити про ваше місцеперебування родичів та у разі заявлення усної або письмової вимоги – захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;
  • -   якщо працівники міліції порушують закон, оскаржуйте їхні дії у вищестоящих органах, прокуратурі, суді і, якщо потрібно, вимагайте відшкодування збитків;
  • -   у відносинах з правоохоронцями треба поводитись відповідно до закону, а спокійна і, головне, правомірна поведінка вбереже вас від зайвих проблем і буде гарним аргументом у випадку судового спору з правоохоронцями.