Незважаючи на те, що новий Податковий кодекс діє уже більше року, у пересічних громадян виникає безліч запитань щодо сплати податків при продажі, даруванні і спадкуванні рухомого і нерухомого майна. Не оминула ця проблема і львів’ян. «Податкові консультації» для юристів вже стали звичною справою. Висновок один: для багатьох це питання в однаковій мірі є актуальним і незрозумілий. Тому що податкове законодавство стосується практично кожного, а змінюється як квітневий вітер.
Спершу слід зазначити, що сплата податку при продажу нерухомого майна залежить від декількох факторів. Наприклад, від періоду володіння таким майном. Відповідно до положень Податкового кодексу, не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові будівлі та споруди, розташовані на такій земельній ділянці) за умови перебування такого майна у власності платника податку більше 3 років. Простіше кажучи, платити не доведеться, якщо ви не частіше разу на рік продаєте майно, яким володієте не менше 3 років.
Та коли Ви задумали продати нерухомість, яка знаходиться у Вашій власності менш 3 років, або це не перший продаж (обмін) за звітний рік, доведеться сплатити 5% прибуткового податку від суми угоди, але не нижче оціночної вартості такого майна. Якщо продаж або обмін проводиться нерезидентом-фізичною особою (іноземцем) і відбувається частіше, ніж один раз протягом звітного податкового року, то сума податку збільшується до до 15% від суми угоди. Тобто, якщо продавець-іноземець протягом року продає більше ніж один об’єкт нерухомості, наприклад, квартиру та дачу, він повинен віддати в казну 15% від отриманого доходу.
При спадкуванні нерухомого майна або якщо Ви отримали його в подарунок, платити податок при продажу, навіть якщо не пройшло 3 роки Вашого володіння, не потрібно. З цього виходить висновок, що одна людина зможе купувати нерухомість, обдаровувати нею кількох людей, а ті, в свою чергу, будуть її продавати, не сплачуючи при цьому податки, що допоможе істотно заробити в обхід держави.
Варто пам’ятати, що, відповідно до норм Цивільного кодексу, договір купівлі-продажу житлового будинку або квартири, а також іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А це означає, що крім сплати податку з доходу від продажу, необхідно буде сплатити та інші витрати, пов’язані з посвідченням угоди нотаріусом. Як правило, нотаріуси беруть плату за свої послуги ( вона може коливатися від 500 до 2000 грн), а понад те ще необхідно буде сплатити 1% держмита від суми угоди.
Податок також стосується і покупців. Відповідно до норм ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», покупець зобов’язаний сплатити до держскарбниці 1% від зазначеної в договорі вартості нерухомого майна.
При продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%, а якщо за звітний рік буде скоєно два і більше продажі, то розмір прибуткового податку становитиме 15% від вартості угоди. Правда, це правило не поширюється на легкові автомобілі, якими забезпечуються інваліди, та автомобілі, які переходять у власність спадкоємців за законом – у цьому випадку податок не сплачується.
При оформленні договору купівлі-продажу рухомого майна в нотаріуса доведеться заплатити від 1 до 5% держмита. Мінімальний розмір держмита буде сплачуватися, якщо рухоме майно продається близьким родичам – дітям, чоловікові, батькам. Для всіх інших сума держмита становитиме 5%. Оплата ж пенсійного збору, як і у випадку з продажем-купівлею нерухомого майна, лягає на плечі покупця і складає 3% від вартості майна.
Сума зазначених у податків визначається до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або міни та самостійно сплачується через банківські установи або особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, або особою, у власності якого знаходився об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. При цьому фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.
